Напевно, Гренуй так добре розрізняв запахи тому, що не мав свого власного, який би заважав йому нюхати світ. Відсутність запаху давала змогу випробувати всю силу найпрекраснішого аромату, не розбавленого звичайним людським запахом.
Гренуй убив у Грасі понад 20 дівчат і зрізав їхнє волосся, яке забрав із собою разом із сукнями.
Одного разу на площі він зустрів молоду дівчину, чий аромат одразу привернув його увагу. Вона була вродлива і юна, але Гренуя цікавив тільки цей чарівний запах, який зводив його з розуму. Зрештою, в одному з темних паризьких закутків він, не маючи більше можливості впоратися з собою, вбиває красуню.
Але щойно його робота закінчена, його заарештовують. Гренуй викритий і засуджений до смертної кари. Ріші, збожеволілий від втрати доньки, смакує страту колесуванням. Він відвідує у в’язниці Гренуя й описує майбутні муки, не приховуючи, що це буде бальзамом для його розбитого серця.